АНОНС: Лекція-розмова «Світовий тріумф Щедрика»

Цієї середи можна буде пощедрувати разом із Тіною Пересунько, авторкою й кураторкою проєкту "100 років культурної дипломатії України", науковою співробітницею Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України.

Про це повідомляє Мережа захисту національних інтересів "А Н Т С"

 

Поговоримо про те, як Щедрик перетворився на Carol of the bells та про його роль "м'якої сили" української дипломатії, завдяки якій Симон Петлюра сподівався здобути визнання для України 100 років тому.

Тіна Пересунько: "Щедрик був голосом України у світі під час війни за незалежність. Петлюра хотів показати піснею, що Україна – не Росія".

Проект "100 років культурної дипломатії України" спрямовано на промоцію архівних джерел з історії тріумфального турне Української Республіканської Капели під орудою Олександра Кошиця, що гастролювала як посол Української Народної Республіки за дорученням Голови Директорії і Головного Отамана військ УНР Симона Петлюри у 17 країнах світу упродовж 1919-1924 рр. Це перший проект культурної дипломатії в історії модерної України.


Час: 13 січня, середа, 19.00


Місце: Трансляція розмови відбудеться онлайн на сторінці Мережі "АНТС"

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.