Інавгураційну лекцію у Могилянці цьогоріч прочитає Сергій Плохій

1 вересня Національний університет "Києво-Могилянська академія" запрошує приєднатися до Інавгураційної лекції.

1 вересня, у п'ятницю, о 10:00 запрошуємо всіх першокурсників приєднатися до традиційної події, яка розпочинає навчальний рік у Могилянці – Інавгураційної лекції.

Цьогоріч перед могилянською спільнотою виступатиме професор Сергій Плохій.

Сергій Плохій – професор історії України, директор Українського науково-дослідного інституту Гарвардського університету, провідний експерт із питань історії України, Росії та Східної Європи.

Має багато публікацій із міжнародної історії Другої світової і Холодної війни. Його книги отримали численні нагороди, зокрема премію Лайонела Ґелбера за найкращу англомовну книгу про міжнародні відносини та премію Бейлі Ґіффорд за нон-фікшн (Великобританія).

Його останню книгу The Russo-Ukrainian War: The Return of History видали W.W. Norton у США та Penguin у Великобританії у травні 2023 року.

Лекція відбудеться наживо в Актовій залі КМЦ (вул. Іллінська, 9; 3 поверх).

Водночас подія транслюватиметься онлайн в Актовій залі 1-корпусу НаУКМА (1-217) та Колізеї (2 поверх КМЦ).

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.