АНОНС: Дискусія «Культнаступ. Дієва культурна політика як передумова української стійкості й перемоги»

5 грудня в рамках Форуму розвитку громадянського суспільства у Києві відбудеться панельна дискусія «Культнаступ. Дієва культурна політика як передумова української стійкості й перемоги».

АНОНС: "Як говорити про кримськотатарську спадщину в контексті історії України?"

6 грудня в Національному художньому музеї України відбудеться публічна дискусія "Як говорити про кримськотатарську спадщину в контексті історії України?".

Діячі мистецтва звернулися до ЮНЕСКО з проханням відтермінувати демонтаж пам'ятників в Одесі

Митці вважають, що деколонізацію потрібно відтермінувати до завершення війни.

"Пам’ять може зробити нас людьми, які змінять Україну", - Максим Остапенко

Інтерв’ю з директором "Києво-Печерської лаври" для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

У Львові відкрили пам'ятник Маркіяну Іващишину

На Личаківському кладовищі Львова відкрили пам’ятник одному з провідників "Революції на граніті" 1990 року, засновнику Мистецького об’єднання "Дзиґа" Маркіяну Іващишину.

Конфісковані у Медведчука картини закликають передати до музеїв

Міністерство культури та інформаційної політики та низка фахівців закликали передати до українських музеїв картини, конфісковані в екснардепа Віктора Медведчука, які Агентство з розшуку та менеджменту активів виставило на продаж.

Андрій Здоров: Богдан Хмельницький - об'єкт російської пропаганди

В інтерв'ю Такеру Карлсону Путін посилався на листи Богдана Хмельницького, українського гетьмана, який нібито просив російського царя взяти Україну під свій захист. Міфологема "возз'єднання України із Росією" або просто "воссоединения Руси" давно вже служить виправданням російської військової, політичної та культурної експансії. Одним із прикладів цього був і пам'ятник Богдану Хмельницькому, споруджений у 1888 році в Києві.

Культур-дилери

Кілька слів про те, як Європу "закохували" в Росію.

Від Русі й дотепер: українське коріння вєлікой русской культури

Досліджуючи достатньо довго та системно явище, яке росіяни називають "русским искусством", можна виявити вражаючу закономірність. Дивовижно, але усі найвидатніші митці, які радикально змінювали мистецтво російської імперії, були українцями.

Микола Бандрівський: Хто і як відкрив Трипільську культуру?

Про архаїчне Трипілля знають усі: і про пречудові різнокольорові розписні посудини цієї культури, і про трипільські протоміста-мегаполіси із населенням до 70 тисяч мешканців, і про те, що Трипільська культура проіснувала чи не найдовше, з усіх відомих на сьогодні в Європі, енеолітичних культур. Є, правда, один нюанс, а саме: хто і де вперше відкрив Трипільську культуру. Якщо загуглите цю тему, то вам одразу висвітить, що пам’ятки Трипілля відкрив Вікентій Хвойка у 1893-1894 роках на «Кирилівських висотах» у Києві та біля села Трипілля поблизу Обухова на Київщині. Чи існує якийсь інший погляд на те, хто і коли вперше її відкрив?

«Скіфське золото» повернуть в Україну

Верховний суд Нідерландів зобов’язав музей Алларда Пірсона передати Національному музею історії України музейні експонати з виставки «Крим – золотий острів у Чорному морі».

Тіні минулого: українські сліди у Варшаві

Варшава стала столицею Польщі в другій половині XVII століття. Коли сюди із Кракова перемістилися головні установи королівства, до міста, серед інших, почали приїжджати українці, щоб полагодити різноманітні справи. Деякі з них, як скажімо, Іван Мазепа затримувалися тут надовше. Чимало українців мешкало в місті над Віслою у XIX столітті, коли воно опинилося під російським пануванням. Найбільшого розквіту українська громада польської столиці зазнала в період між двома світовими війнами. Тоді Варшава стала центром політичного, громадського та культурного життя політичних емігрантів, що під тиском більшовицької Росії покинули окуповану Україну.

У Києві проведуть культурно-правозахисний фестиваль «Протасів Яр» пам’яті Романа Ратушного

27 травня в Києві стартує фестиваль “Протасів Яр” пам’яті полеглого торік під Ізюмом громадського активіста і розвідника 93-ї бригади “Холодний яр” Романа Ратушного

Міжнародний форум з безпеки культурної спадщини: Резолюція "Війна в Україні: битва за культуру"

За підсумками Міжнародного форуму з безпеки культурної спадщини "Війна в Україні: битва за культуру", який відбувся 8-9 лютого, представники громадського та державного сектору обговорили нові виклики зі збереження культурної спадщини

Томас де Ваал: Зняти Пушкіна з п'єдесталу

Дуже часто російську літературу фетишизують. Воно також потребує звільнення. Цей процес треба починати з Пушкіна.