Конфісковані у Медведчука картини закликають передати до музеїв

Міністерство культури та інформаційної політики та низка фахівців закликали передати до українських музеїв картини, конфісковані в екснардепа Віктора Медведчука, які Агентство з розшуку та менеджменту активів виставило на продаж.

Про це йдеться в заяві міністерства.

"МКІП просить провести експертизу робіт, вилучених у Віктора Медведчука, та передати цінні твори до українських музеїв, чиї колекції постраждали внаслідок війни або були викрадені під час окупації. Адже культурна цінність цих творів мистецтва може значно перевищувати економічну", — йдеться в заяві міністерства.

19 квітня Агентство з розшуку та менеджменту активів оголосило про початок конкурсу та визначила дату оголошення переможця — 9 травня 2024 року. Це рішення прийняли на засіданні Комісії з питань проведення конкурсного відбору юридичних осіб, які здійснюють реалізацію арештованих активів, до складу якої входять представники АРМА, Міністерства юстиції України та Міністерства економіки України.

Проте, заступник голови комісії Станіслав Петров повідомив, що якщо в колекції виявлять картини, що становлять культурну цінність для держави, Агентство може прийняти рішення призупинити процедуру їх продажу. 

Вилучені у 2022 році картини Медведчука весь цей час зберігаються в окрему приміщенні Національного художнього музею, відповідно до необхідних умов й температурного режиму.  

Проти виставлення картин на продаж виступили й низка українських мистецтвознавців. Зокрема, мистецтвознавиця, кураторка, авторка книг про українське мистецтво Діана Клочко написала на своїй сторінці у Фейсбук:

"Як відомо, мистецтво у нас, що в музейних збірках, що у публічних просторах, належить Мінкульту. Яке також, як оператор усього музейного фонду країни, я думаю, має право придбати для українського народу певні артефакти. Не все ж надавати і забирати статус "пам'ятки", колись треба і про власне пам'ятки подбати. Наприклад, про фрагмент Біблії Гутерберга, який зрадник медведчук так широко і пишно анонсував у 2020 році, але нікому з медіа чи фахівців не показав. От і було б добре усім зацікавленим нарешті цей безцінний фрагмент бодай побачити".

Ексзаступниця міністра культури Ірина Подоляк назвала це рішення "аукціоном небаченої щедрості" і звернула увагу, що АРМА не оприлюднює повного переліку картин із колекції Медведчука, яку збирається виставити на продаж.

Нагадаємо, у 2022 році правоохоронці наклали арешт на 264 картини Віктора Медведчука. До його колекції належать роботи Івана Айвазовського, Володимира Орловського, твори закарпатських митців XX століття Йосипа Бокшая, Гаврила Глюка й Адальберта Ерделі, а також ікони з бурштину та бісеру. За рішенням суду, їх передали в управління Агентства з розшуку та менеджменту активів для реалізації, яке готує їх до продажу. Зараз ці твори тимчасово зберігаються в Національному художньому музеї.

 

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.