Судове засідання щодо скасування права власності на "Десятинний монастир" УПЦ МП перенесли на 20 вересня.

Конкурс наукових робіт про визвольний рух в Україні 1920—1950-х років для студентів українських вишів продовжено до 1 жовтня. Молодим науковцям пропонують дослідити повстанський рух на Наддніпрянщині у 1920-х роках, селянський опір колективізації, ідеологію та програми українського націоналізму в 1920—1950-х років, чільних постатей ОУН та УПА того періоду, а також повсякденне життя підпільників та повстанців.

До 125-ліття від дня народження Миколи Битинського в Музеї Української революції 1917—1921 років поговорять про значення його постаті на тлі геральдичних і векселоголічних здобутків Української революції 1917—1921 років.

У підвалі колишнього театру в північній Італії археологи знайшли скарб цінних монет доби Римської імперії.

6 вересня в чеському місті Ліберець відкрили пам'ятник солдатам Української Галицької армії.

Чи оцінка демографічних втрат України внаслідок Голодомору є сферою науки чи ідеології? Як осмислення минулого може допомогти визначенню майбуття? Наскільки правдива українська демографічна статистика 1920–1930-х років? Чи реальні цифри втрат Голодомору в 7 мільйонів? Що Україні слід зробити для визнання світом Голодомору геноцидом? Про ці питання дебатуватимуть науковці публічно 13 вересня.

Погрози накликати на себе і своїх нащадків родове прокляття до 7-го покоління отримала генеральний директор Національного музею історії України Тетяна Сосновська, якщо не припинить "розпалювати релігійну ворожнечу" та "принижувати християнську честь і гідність".

У програмі – лекції з мілітарної історії Перших визвольних змагань, спеціальна програма до 100-річчя Української держави, інтерактивні заняття з реконструкторами, яскраві мистецькі фотозони та футболки з мілітарною тематикою епохи Перших визвольних змагань.

50 років тому для придушення “Празької весни” Радянський Союз ввів у Чехословаччину близько 200 000 солдатів і 5000 танків. Тисячі людей у країнах Східного Блоку і в СРСР протестувати проти окупації.

За що була арештована, про що писала у тюрмі "на Лонцького" та як вижила у концтаборі Равенсбрюк енергійна та безстрашна аристократка Кароліна Лянцкоронська розкажуть у Національному музеї "Тюрма на Лонцького" у Львові 7 вересня.

Сьогодні у двох кінотеатрах міста – імені О.Довженка та імені В.Маяковського має відбутись прем’єра фільму.

Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроект, який замінить військове вітання в ЗСУ з радянського на "Слава Україні" та "Героям слава".

Інгігерд була «... мудріша за всіх жінок і гарна собою. Конунг так сильно любив її, що майже нічого не міг зробити помимо її волі», її називали «найвидатнішою з жінок».

На карті символічної свічкою маркуються країни світу, де відбулася Міжнародна акція зі вшанування пам’яті жертв Великого голоду «Запали свічку пам’яті».

Археологи знайшли в похованні на південному заході Нідерландів бронзову чашу для вмивання, ймовірно, зроблену в III-IV століттях після Р.Х.

У Львові всім охочим пропонується ілюстрована розповідь про бізнес-проекти Митрополита Андрея Шептицького у Галичині та за кордоном.

Йорданія приєдналася до Міжнародної акції «Запали свічку пам'яті» за жертвами Голодомору в Україні 1932-1933 років до 85-х роковин трагедії.

Львівська мерія започатковує "Програму підтримки дослідників ЗУНР", згідно з якою 10 знавцям історії Листопадового Чину та утворення Західноукраїнської Народної Республіки виплатять грошову премію на суму 25 тисяч гривень.

У Палаті представників вважають введення заборони на використання в Білорусі георгіївської стрічки недоречним. Це випливає з відповіді, яку отримали автори петиції, що збирали під нею підписи в інтернеті («Про заборону пропаганди георгіївської та гвардійської стрічки»).

Прокуратура Чернігівської області розпочала кримінальне провадження за фактом пропаганди символіки комуністичного тоталітарного режиму у Новгород-Сіверському. Там міська влада не демонтувала мозаїчні зображення комуністичних вождів Леніна і Сталіна, що знаходяться на водонапірній башті в центрі міста.