Січеславська – ТАК! Активісти нагадали депутатам, хто такий Петровський? ФОТО

18 жовтня під стінами Верховної Ради активісти Громадської підтримки СічеславськаТАК влаштували інформаційний перформанс, закликаючи депутатів підтримати законопроект №8329.

Про це повідомляє Громадська підтримка СічеславськаТАК.

 Фото: Громадська підтримка СічеславськаТАК

На площі Конституції активісти просили народних депутатів перейменувати Дніпропетровську область на Січеславську. Як відзначають організатори акції – "Народні обранці просто зобов'язані завершити декомунізацію. Адже досі, на 28-ому році Незалежності, на мапі України є топонім, який пропагує тоталітаризм".

Обабіч дороги активісти, поділившись на кілька груп, проводять невеличкі театралізовані перформанси. Зокрема, молодик забражає організатора голодомору України Григорія Петровського та тримає у руках плакат "Убивал в 30-ых. Погублю и вас".

Фото: Громадська підтримка СічеславськаТАК 

Поруч на колінах сидять репресовані українці, яких зображають дівчата у сорочках та з колосками у руках. Вони знаходяться у оточенні НКВДистів, на дівчат наставлена зброя.

 Фото: Громадська підтримка СічеславськаТАК

Також активісти інформували депутатів та громадськість про необхідність ухвалення законопроекту №8329 за допомогою поширення інформаційних матеріалів та особистої комунікації.

Нагадуємо, що вчора Київрада перейменувала вулицю Маршала Жукова на вулицю Кубанської України.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.