На дні Чорного моря виявили найстаріші у світі уламки корабля. ВІДЕО

Археологи твердять, що 23-метрове судно пролежало на дні непорушеним понад 2400 років.

На глибині понад 2 км від поверхні археологи знайшли, на їхню думку, найстарші з відомих на сьогодні уламки корабля. В імовірно, давньогрецького судна збереглися щогла, стерна та лавки для гребців. За словами дослідників, це стало можливим завдяки браку кисню на глибині, повідомляє The Guardian.

 Підводний знімок давньогрецького корабля. Фото: BLACK SEA MAP/EEF EXPEDITIONS

Учені припускають, що корабель був торговим судном такого типу, який раніше був відомий тільки за зображеннями "на давньогрецьких гончарних виробах, як от на "Вазі сирен" у Британському Музеї".

 Затонуле судно схоже на те, що зображене на вазі. Фото: PHOTO12/UIG VIA GETTY IMAGES

"Затонулий корабель класичної доби, який зберігся неушкодженим на глибині понад 2 км, – це щось поза межами можлвого сказав головний дослідник Чорноморського підводного археологічного проекту професор Йон Адамс (Jon Adams), чия команда виявила знахідку.

Місцезнаходження знахідки. Фото: The Guardian

"Це змінить наше розуміння кораблебудування та мореплавання в античному світі", – додав науковець.

Команда археологів заявила про намір залишити судно на місці знахідки, але забрала маленький уламок, який в Університеті Саутгемптона датували по радіовуглецю.

Результати підтвердили, "що це найстаріші неушкоджені уламки, відомі людству". Дослідники запевнили, що дані опублікують в кінці тижня на конференції Чорноморського підводного археологічного проекту в музеї Wellcome Collection в Лондоні.

Також знахідки міжнародної команди археологів, учених і гідрографів за останні три роки включають як козацькі човни, римські торговельні судна, повні амфор, так і цілий корабель класичної доби.

Як повідомлялося, Рятівна археологічна служба побила власний рекорд сукупної площі досліджень.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.