Спецпроект

На півдні США вилучили зі шкільної програми комікс "Маус" про Голокост

Шкільна рада округу Макмінн у штаті Теннессі на півдні США одноголосно вирішила виключити з програми підвідомчих йому шкіл роман у коміксах "Маус", присвячений Голокосту. Члени ради вважають, що зображення оголених мишей та груба лексика у діалогах не підходять для школярів 13-14 років.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 

Під час засідання директор школи Лі Паркінсон запропонував відредагувати видання коміксу, виключивши вісім лайливих слів і один малюнок, що викликали питання. Проте інші члени ради не погодилися з ним, вказавши, що у книзі зображуються вбивства дітей.

Автор роману Арт Шпігельман назвав рішення шкільної ради "орвеллівським" і припустив, що вчителів хвилювали не "якісь м'які лайки", а тема книги про масові вбивства євреїв нацистами під час Другої світової війни.

У романі розповідається, як батьки Арта Шпігельмана змогли вижити в концтабору Аушвіц. Люди у ньому зображені як тварин: євреї — в образі мишей, німці — кішок, поляки — свиней, американці — собак. Це єдиний комікс, удостоєний Пулітцерівської премії.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.