У Харкові відновили меморіальну дошку Юрію Шевельову, розбиту за часів Януковича-Кернеса

У Харкові відкрили відновлену меморіальну дошку визначному українському громадському діячеві та мовознавцеві Юрію Шевельову, яка була розбита за часів Януковича, у 2013 році.

Урочисте відкриття відбулося в День соборності, 22 січня, на будинку на вулиці Сумській, 17, де в 1915-1943 роках жив Шевельов, повідомляє Новинарня.

 

На подію зібралися десятки представників громадськості, українських патріотів.

"Для мене це відновлення історичної справедливості. Нарешті пам'ять видатного харків'янина буде гідно вшанована. Це могли і мали зробити набагато раніше. Не перший раз вже громадськість намагалася відновити цю дошку", — сказав представник громадської організації "Світанок" Вадим Поздняков у коментарі "Суспільному".

За його словами, на відновлення дошки витратили понад 80 тисяч гривень, які вдалося зібрати завдяки громадськості.

Дошка цього разу зроблена не з граніту, а з антивандального матеріалу – щоб її не можна було розбити, як минулого разу.

Для додаткового захисту дошки планують встановити камери відеоспостереження.

"На жаль, до дня народження пана Шевельова просто не встигали [відкрити] – через те, що скульптори трішки довго робили. І ми вирішили, що День соборності — дуже хороший день для відкриття. Ми на сході України відкриваємо дошку видатному українському діячу, мовознавцю. І показуємо тим самим, у тому числі, що Харків — це Україна", – сказав Поздняков.

Він подякував усім причетним до роботи над відновленим меморіальним об'єктом.

 

Меморіальну дошку Юрію Шевельову в Харкові на вул. Сумській, 17 встановили за кошти громадськості 4 вересня 2013 року. Та вже 25 вересня її розбили нібито комунальники на очах у журналістів. Того ж дня Харківська міська рада під керівництвом проросійського мера Геннадія Кернеса скасувала рішення топонімічної комісії про встановлення дошки.

Про збір коштів на відновлення дошки Шевельову представниця громадської організації Міла Денчик повідомила в соцмережі 27 квітня 2021 року. Необхідну суму зібрали за десять днів.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.