Спецпроект

На Львівщині зніматимуть фільм про євреїв у часи Другої світової війни

Представники ізраїльської кінокомпанії LACO FILMS зустрілись із керівництвом Львівської області, аби обговорити зйомки майбутнього фільму “Кімната Маріани” режисера Емануеля Фінкеля. Сюжет фільму заснований на реальних подіях, які відтворюють життя єврейської родини з ґетто у роки Другої світової війни.

Про це повідомила пресслужба Львівської обласної державної адміністрації, передає Локальна історія.

 

Основні локації зйомки – територія Західної України, а саме Львівська область.

Генеральний продюсер компанії LACO FILMS Алексі Осмоловські повідомив, що фільм буде знятий повністю українською мовою.

"Одна з головних героїнь є відомою французькою акторкою сучасності й вона з вересня минулого року спеціально для ролі у фільмі розпочала вчити українську мову. Для повного занурення глядача у автентичність тих часів'', – розповів Алексі Осмоловські.

Водночас голова Львівської облдержадміністрації Максим Козицький наголосив на важливості втілення таких проєктів у життя.

"Добре, що саме Львівщину обрано місцем для зйомок, добре, що глядачі зможуть більше дізнатися про історію нашого краю, побачити нашу архітектуру, природу і загалом ознайомитися з Україною та Львівщиною.

Тішуся, що все це можна буде побачити на великих екранах світових кінотеатрів. Добре кіно спонукає глядачів приїздити сюди як туристи, поширювати інформацію про нашу область та Україну, розуміти нашу історію та наш національний характер'', – переконаний Козицький.

За результатами зустрічі кіномитці сформують орієнтовний перелік задач, які потребуватимуть можливої допомоги чи координації зусиль з керівництвом відповідних департаментів ЛОДА.

Підготовка до зйомок розпочнеться у березні. Їх планують розпочати у квітні та закінчити до червня. Загалом у зйомках візьмуть участь понад 300 осіб.

Бюджет фільму становить понад 4 мільйони євро.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.