В Ужгороді знову викрали барельєф Ґренджі-Донського

В обласному центрі Закарпаття вдруге викрали барельєф одного з найвизначніших українських письменників Закарпаття, літописця Карпатської України Василя Ґренджі-Донського.

Про це у соціальній мережі Фейсбук повідомила Наталка Ребрик.

 

"Це вже злить не на жарт! Знову акт вандалізму щодо постаті видатного українського письменника, громадсько-політичного діяча, нашого земляка Василя Ґренджі-Донського. Вчергове зловмисники викрали барельєф письменника. Йдеться тут про наші національні святині, національну пам'ять. Той, хто це зробив, думав аж ніяк не про метал.

Це в самому центрі міста, напроти Просвіти, впритул до УжНУ…" – йдеться в дописі.

 

Даний барельєф авторства ужгородського скульптора Івана Маснюка на будинку на розі вулиці Панаса Мирного та площі Василя Ґренджі-Донського, де Василь Ґренджа-Донський жив до 1938-го року, було відкрито 7 грудня 2011 року.

Даний пам'ятний знак замінив інший, за кілька років до того вкрадений з цього фасаду. Оскільки форм для відливу у скульптора від старого барельєфу не залишилося, виконувати роботу довелося по-новому.


Василь Ґренджа-Донський — український поет, письменник, журналіст, громадсько-культурний діяч, один із творців Карпатської України, редактор щоденної газети Карпатської України "Нова Свобода", співредактор часопису "Русинъ".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.