На Житомирщині оголосили 2022-й роком Івана Огієнка

У 2022 році відзначається 140-ліття від дня народження церквоного діяча Івана Огієнка

За відповідне рішення проголосували на сесії депутати Житомирської обласної ради, передає кореспондент Укрінформу.

 

"Оголосити 2022 рік у Житомирській області роком Івана Огієнка, українського науковця, політичного, громадського і церковного діяча, з нагоди 140-річчя з дня народження", - йдеться у рішенні.

Житомирській ОДА доручили розробити план заходів з відзначення в області року Івана Огієнка. Міським, селищним, сільським радам області рекомендують також розробити та провести відповідні заходи.

Іван Огієнко народився 2 січня 1882 року в Брусилові на Житомирщині. Він відомий як ініціатор створення Українського народного університету та Кам'янець-Подільського державного народного університету (зараз Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка – ред.), ректором якого він був. В уряді Директорії діяч перебував на посадах міністра освіти, міністра ісповідань, а потім – Головноуповноваженого уряду УНР.

Огієнко також добре відомий своїми підручниками з української мови, працями про українську історію, культуру, релігію. Окрім того, саме він ініціював звернення до Константинопольського Патріарха про надання Українській православній церкві автокефалії, що зібрало кілька тисяч підписів. Іван Огієнко також переклав Біблію на українську мову.

У Брусилові нині працює історичний музей імені Івана Огієнка.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.