На Житомирщині знайшли поховання солдатів вермахту

У Лугинському районі Житомирської області пошуковці натрапили на поховання 12 німецьких солдатів часів Другої світової війни.

Про це повідомляє у Фейсбуці історико-патріотичне об'єднання "Пошук".

 

"Загалом за 2 дні роботи на локації було виявлено 12 солдатів вермахту і 9 жетонів. Про знахідку було повідомлено представника Народної спілки Німеччини з догляду за військовими похованнями (так звана організація Фольксбунд) і підготовлено відповідну документацію для подальшої передачі останків солдатів для перепоховання на збірному німецькому військовому кладовищі", - йдеться у повідомленні.

Як зазначили у "Пошуку", останки знайдено під час перевірки інформації від місцевих мешканців про нібито похованих у цьому місці червоноармійців. У процесі розкопок пошуковики натрапили на людські кістки.

Коли ж на шиї одного з солдатів виявили алюмінієвий жетон з номером підрозділу та особистим номером бійця, стало зрозуміло, що в ямах лежать військові вермахту.

 

Зазначається, що поруч з останками виявлено й особисті речі: гребінці, дзеркальце, ніж, презервативи. Серед знайденого – гаманець із квитками на театральну виставу у польському місті Битом, а також Залізний хрест 2-го класу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.