На Черкащині демонтували пам’ятник комуністу - засновнику колгоспного руху

У місті Тальному Черкаської області демонтували пам’ятник колишньому члену ЦК КПУ, засновнику колгоспного руху Федору Дубковецькому.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомив міський голова Тального Василь Сідько.

 

"3 грудня, приїхали фахівці із Черкас і акуратно демонтували погруддя. На демонтажні роботи витратили з міського бюджету 32 тисячі гривень. Весною, коли стане тепло, пам'ятник установимо на могилі Дубковецького в селі Здобуток", – сказав Сідько.

Пам'ятник двічі Герою соціалістичної праці Федору Дубковецькому встановили на місці монумента Богдану Хмельницькому в 1960 році. У грудні 2020 року міська рада Тального відмовилася його демонтувати.

Лише після того, як Черкаська прокуратура порушила провадження за статтею 436-1 КК (Виготовлення комуністичної та нацистської символіки), депутати погодилися перенести монумент з центральної частини міста на цвинтар, де похований Федір Дубковецький.


Федір Дубковецький – колишній котовець. У спогадах писав, як боровся з незалежністю України в 1918-21 роках. У 1922 році організував комуну "Вулик і бджола". Був членом ЦК КПУ. Після Другої світової війни товаришував із Микитою Хрущовим, який кілька разів приїздив до нього в гості.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.