У Львові затримали двох жителів Донеччини, які написали «За Степана Бендер» на місці поховання поляків

Поліцейські 25 листопада затримали двох жителів Донецької області, які сплюндрували польські поховання на Личаківському цвинтарі.

Про повідомляє патрульна поліція Львова, передає Радіо Свобода.

 

Згідно з повідомленням, зловмисники на кам'яній стіні чорною фарбою написали "За Степана Бендер" і зробили смужки – синьо-жовті і червоно-чорні.

Близько 17-ї години патрульні зауважили трьох невідомих осіб біля Личаківського цвинтаря, які поводилися підозріло і згодом зайшли на територію цвинтаря.

Поліцейські вирішили обстежити територію кладовища, були залучені додаткові екіпажі. Трьох осіб поліцейські виявили під час вчинення акту вандалізму на місці польських військових поховань.

Патрульні затримали двох чоловіків 43 та 49 років, які виявилися мешканцями Донеччини, третій чоловік втік. Директор Личаківського цвинтаря Михайло Нагай сказав Радіо Свобода, що зловмисників затримали близько 17:20.

Тривають слідчі дії.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.