У Львові затримали двох жителів Донеччини, які написали «За Степана Бендер» на місці поховання поляків

Поліцейські 25 листопада затримали двох жителів Донецької області, які сплюндрували польські поховання на Личаківському цвинтарі.

Про повідомляє патрульна поліція Львова, передає Радіо Свобода.

 

Згідно з повідомленням, зловмисники на кам'яній стіні чорною фарбою написали "За Степана Бендер" і зробили смужки – синьо-жовті і червоно-чорні.

Близько 17-ї години патрульні зауважили трьох невідомих осіб біля Личаківського цвинтаря, які поводилися підозріло і згодом зайшли на територію цвинтаря.

Поліцейські вирішили обстежити територію кладовища, були залучені додаткові екіпажі. Трьох осіб поліцейські виявили під час вчинення акту вандалізму на місці польських військових поховань.

Патрульні затримали двох чоловіків 43 та 49 років, які виявилися мешканцями Донеччини, третій чоловік втік. Директор Личаківського цвинтаря Михайло Нагай сказав Радіо Свобода, що зловмисників затримали близько 17:20.

Тривають слідчі дії.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.