Тернопільські депутати просять перепоховати в Києві Бандеру, Петлюру, Коновальця та інших

Депутати Тернопільської облради на сесії ухвалили звернення до керівництва держави щодо створення у Києві Українського національного пантеону Героїв, де перепоховати видатних українських діячів.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Пам'ятники Петлюрі, Коновальцю, Шухевичу та Бандері в СУМівській оселі
Пам'ятники Петлюрі, Коновальцю, Шухевичу та Бандері в СУМівській оселі "Бескид", США

"Закликаємо до практичного втілення в життя такого проєкту, зокрема, забезпечити перепоховання у новоствореному меморіальному комплексі видатних українських діячів — Пилипа Орлика, Богдана Хмельницького, Симона Петлюри, Євгена Коновальця, Степана Бандери, Андрія Мельника та інших", - йдеться, зокрема, у зверненні депутатів Тернопільської обласної ради до Президента Володимира Зеленського, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів щодо створення у Києві Українського національного пантеону Героїв.

На думку тернопільських депутатів, такий меморіальний комплекс має стати місцем єднання живих, де кожен українець відчуватиме себе представником великого народу, гордим за його героїчне минуле, а також усвідомлюватиме себе причетним до творення сучасної історії.


Раніше, Кабінет Міністрів повідомляв, що до 2025 року планує створити Національний пантеон для увічнення пам'яті захисників України.

Водночас, митрополит Київський і всієї України Епіфаній наголосив, що полеглі герої України заслужили на величне вшанування пам'яті про них, і в Україні варто створити глобальний Національний пантеон пам'яті з собором та музейним комплексом, адже пам'ять і молитва – це нерозривні речі.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.