У Києві відкрили пам'ятний хрест захисникам України

У Подільському районі Києва у День захисників і захисниць України відбулось урочисте відкриття пам'ятного хреста захисникам України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави.

Про це повідомляє Укрінформ.

 

"Сьогодні ми висловлюємо свою безмежну вдячність всім, хто боронить наші кордони на Сході країни, та вшановуємо пам'ять тих, хто поклав своє життя заради незалежності та територіальної цілісності нашої держави.

Цей пам'ятний хрест завжди буде нагадувати українцям, якою ціною нам забезпечується мирне життя та суверенність України", - зазначив перший заступник голови Подільської РДА Сергій Коваленко.

Присутні вшанували пам'ять борців за незалежність України хвилиною мовчання та поклали квіти до пам'ятного хреста.

Скульптурну композицію у Куренівському парку культури і відпочинку встановлено зусиллями патріотичних громадських організацій "Музичний батальйон", "Київська спілка ветеранів АТО Подільського району", "Народний музей України", Організації українських націоналістів, НВР "Правий сектор", ВО "Свобода" та за підтримки Подільської районної в місті Києві державної адміністрації.


Як повідомлялося, цей пам'ятний хрест був створений в 2009 році до 100-річчя від дня народження Степана Бандери. Тоді влада не дала дозволу на його встановлення, і весь цей час хрест зберігався на приватній території за межами Києва.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.