Спецпроект

На вшануванні жертв трагедії Бабиного Яру буде багато іноземних гостей – ОП

Вшанування на високому рівні жертв трагедії в Бабиному Яру в Києві відбудеться 6 жовтня, буде багато іноземних гостей.

Про це повідомив прессекретар Президента Сергій Никифоров у коментарі Укрінформу.

 

"Цьогоріч масштабне вшанування 80-х роковин трагедії у Бабиному Ярі буде 6 жовтня", - зазначив він.

За словами речника глави держави, очікується багато іноземних гостей, у тому числі на рівні лідерів. Никифоров нагадав, зокрема, що свою участь у заходах уже підтвердив президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр.


Як повідомлялося, Національний історико-меморіальний заповідник "Бабин Яр", Інститут історії України НАН України, Український інститут національної пам'яті за підтримки Світового конґресу українців 29–30 вересня організовують низку заходів до 80-тих роковин від початку масових розстрілів під час нацистської окупації Києва.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.