Спецпроект

На вшануванні жертв трагедії Бабиного Яру буде багато іноземних гостей – ОП

Вшанування на високому рівні жертв трагедії в Бабиному Яру в Києві відбудеться 6 жовтня, буде багато іноземних гостей.

Про це повідомив прессекретар Президента Сергій Никифоров у коментарі Укрінформу.

 

"Цьогоріч масштабне вшанування 80-х роковин трагедії у Бабиному Ярі буде 6 жовтня", - зазначив він.

За словами речника глави держави, очікується багато іноземних гостей, у тому числі на рівні лідерів. Никифоров нагадав, зокрема, що свою участь у заходах уже підтвердив президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр.


Як повідомлялося, Національний історико-меморіальний заповідник "Бабин Яр", Інститут історії України НАН України, Український інститут національної пам'яті за підтримки Світового конґресу українців 29–30 вересня організовують низку заходів до 80-тих роковин від початку масових розстрілів під час нацистської окупації Києва.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.