У тимчасово окупованому Криму встановили монумент Дзержинському

11 вересня в окупованому Сімферополі був встановлений відреставрований пам’ятник Феліксу Дзержинському – в річницю його дня народження.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 

У Російській православній церкві (РПЦ) назвали "образою пам'яті жертв червоного терору" встановлення монумента засновнику всеросійської надзвичайної комісії (ВЧК) Феліксу Дзержинському в окупованому Сімферополі.

Про це заявив член Патріаршої ради з культури РПЦ, протоієрей Леонід Калінін:

"Його знесуть місцеві жителі, в кого ще жива пам'ять тих страшних подій: десятиліть пекельних мук, в які вкинули країну ці "благодійники", довели спочатку країну до повного розвалу, а потім "ремонтували" мости та паровози.

Ці негідники, які віроломно захопили владу у воєнний час і організували жахливий червоний терор, спочатку вбивали батьків, а потім боролися з безпритульністю!" – сказав Калінін, додавши, що встановлення таких пам'ятників "ображає пам'ять мільйонів невинних жертв терору, голоду, холоду, мук, тортур, тюрем, таборів і розорення Вітчизни".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.