Данський археолог-любитель виявив у полі десятки золотих предметів

Скарб золотих предметів VI століття був виявлений на сільськогосподарському полі недалеко від міста Єллінг в Данії. 22 предмети мають загальну вагу 945 грамів

Про це повідомляє НВ.

 

Вони були виявлені археологом-аматором Оле Шитцем, який є новачком у цьому хобі — до свого відкриття він виходив на пошуки з металошукачем лише близько 10 разів.

Чоловік попередив владу та археологів з музеїв Вайле, які проводили розкопки на місці знахідки, і кілька місяців тримав велику знахідку в секреті, щоб не привернути увагу грабіжників.

Скарб містить дві римські золоті монети, які були перетворені на підвіски, зокрема золотий солід Костянтина Великого (285−337 рр. до н.е.), і один ювелірний виріб із золотим зерном складного візерунка, але більшість предметів у скарбі — це брактеати.

Брактеати — круглі медальйони, які носили як підвіски. Зазвичай брактеати невеликі, на них є схематичні зображення фігур зі скандинавської міфології.

Розкопки показали, що скарб був похований під підлогою довгого будинку, і тільки дуже могутня і дуже багата людина могла зібрати такий величезний скарб. Археологи знають, що в період міграції тут було невелике містечко, але раніше не було ніяких вказівок на те, що поселення було настільки важливим, щоб залучити жителя, який був настільки багатий і могутній, що міг би добути стільки золота.

Вважається, що багато з великих золотих скарбів, виявлених у Скандинавії того періоду, були закопані як відчайдушні жертви для заспокоєння богів після того, як виверження вулкана в 535/536 році нашої ери створило хмару попелу, яке викликало повсюдний неврожай і голод. Якщо це не було підношення, скарб міг бути закопаний, щоб захистити його від крадіжки в цей неспокійний час.

Золоті предмети нині законсервовані. У лютому 2022 вони будуть виставлені в Художньому музеї Вайле.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.