Учені в оригінальний спосіб з'ясували, що їли люди минулого

Учені провели ДНК-аналіз археологічних зразків людських випорожнень із Північної Європи та Близького Сходу і отримали уявлення про те, що їли наші пращури.

Дослідження харчування народів Данії, Нідерландів, Литви, Йорданії і Бахрейну опублікував журнал PLOS ONE, повідомляє Newsweek.

Найраніший зразок випорожнень походить із Бахрейну орієнтовно 500—400 років до н.е. Хоча невідомо, який зразок є "найсвіжішим", той, що з Нідерландів може бути датований найпізніше 1850 роком.

Давні випорожнення можуть дати змогу "по-новому поглянути на паразитизм, раціон та моделі харчування минулих поколінь", — сказав у заяві науковець Університету Копенгагена Мартін Сьое (Martin Søe), один із авторів дослідження.

Оскільки в часи низького рівня гігієни в їжі всюди були паразити, наявність крихітних яєць в екскрементах свідчило про харчування їхніх людських господарів. Хоча більшість ДНК, знайдена у зразках, належить паразитам, які передавалися від людини до людини, значна частина походить від паразитів, яких можна знайти у сирій чи недовареній рибі та свинині.

"Ми бачимо, що [північні європейці] їли багато риби, тому що вони з’їдали рибних стьожкових червів", — сказав Сьое. Данські екскременти XVII століття містили види паразитів, які можна знайти лише в випорожненнях людей, які їли недоварену свинину.

Данські випорожнення епохи вікінгів містили ДНК паразитів, які живуть у свинині, рибі та навіть китах-смугачах.

На додачу, команда дослідників знайшла докази споживання овочів і фруктів — капусти, гороху, суниць — у північноєвропейських зразках. Сліди винограду в голландських зразках та залишки хмелю в датських і литовських випорожненнях наштовхують на висновок, що ці європейці також пили вино й пиво.

Нагадаємо, вчені встановили, що мозок неандертальців був не менший, ніж у кроманьйонців.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.