На Львівщині нагородили лауреата Міжнародної премії Івана Франка

У Дрогобичі Львівської області відбулась урочиста церемонія нагородження лауреата Міжнародної премії Івана Франка, яким цього року став історик Леонід Тимошенко.

Про це повідомляє Львівська ОДА.

 

"Переможцем цьогорічної премії став Леонід Тимошенко зі своєю монографією "Руська релігійна культура Вільна. Контекст доби. Осередки. Література та книжність (перша третина XVII ст.)".

Це подання Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Переможець отримав 200 тисяч гривень призового фонду", - зазначено у повідомлені.

Леонід Тимошенко – кандидат історичних наук, професор, декан історичного факультету Дрогобицького педагогічного університету імені Івана Франка, в його доробку чимало праць присвячених письменнику.

Як зазначається, у 2021 році на звання лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка претендували троє номінантів.

Цього року премію, започатковану Міжнародним фондом Івана Франка у 2015 році (створений за ініціативи його онука Роланда) вручали вшосте. Захід присвятили 165-й річниці від дня народження видатного письменника.

За ці роки на здобуття Міжнародної премії Івана Франка претендували 107 науковців та 11 авторських колективів з України, Австрії, Італії, Канади, Великої Британії, Німеччини, США, Фінляндії, Іспанії, Грузії, Ізраїлю, Польщі та Сербії.

Організаторами заходу виступили Міжнародний фонд Івана Франка за підтримки Євросоюзу та Міжнародного фонду "Відродження" в межах грантового компонента проєкту EU4USociety, в партнерстві з Дрогобицькою міською радою, Дрогобицьким державним педагогічним університетом імені Івана Франка та Державним історико-культурним заповідником "Нагуєвичі".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.