На Львівщині нагородили лауреата Міжнародної премії Івана Франка

У Дрогобичі Львівської області відбулась урочиста церемонія нагородження лауреата Міжнародної премії Івана Франка, яким цього року став історик Леонід Тимошенко.

Про це повідомляє Львівська ОДА.

 

"Переможцем цьогорічної премії став Леонід Тимошенко зі своєю монографією "Руська релігійна культура Вільна. Контекст доби. Осередки. Література та книжність (перша третина XVII ст.)".

Це подання Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Переможець отримав 200 тисяч гривень призового фонду", - зазначено у повідомлені.

Леонід Тимошенко – кандидат історичних наук, професор, декан історичного факультету Дрогобицького педагогічного університету імені Івана Франка, в його доробку чимало праць присвячених письменнику.

Як зазначається, у 2021 році на звання лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка претендували троє номінантів.

Цього року премію, започатковану Міжнародним фондом Івана Франка у 2015 році (створений за ініціативи його онука Роланда) вручали вшосте. Захід присвятили 165-й річниці від дня народження видатного письменника.

За ці роки на здобуття Міжнародної премії Івана Франка претендували 107 науковців та 11 авторських колективів з України, Австрії, Італії, Канади, Великої Британії, Німеччини, США, Фінляндії, Іспанії, Грузії, Ізраїлю, Польщі та Сербії.

Організаторами заходу виступили Міжнародний фонд Івана Франка за підтримки Євросоюзу та Міжнародного фонду "Відродження" в межах грантового компонента проєкту EU4USociety, в партнерстві з Дрогобицькою міською радою, Дрогобицьким державним педагогічним університетом імені Івана Франка та Державним історико-культурним заповідником "Нагуєвичі".

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.