В Івано-Франківську розкажуть про гастрономічні вподобання Івана Франка

В Івано-Франківську 26 вересня вперше відбудеться екскурсія в межах проєкту «Гастромандрівка слідами українських літераторів». Екскурсантів познайомлять з історичними фактами та гастрономічними вподобаннями письменника Івана Франка.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомила голова ГО "Дороги смаку Прикарпаття" та учасник команди гастромандрівок Ірина Фіщук.

 

"Це буде перша гастрономічна екскурсія проєкту "Гастромандрівка слідами українських літераторів", під час якої розкажуть про історичні факти щодо родини Івана Франка і про гастрономічні уподобання письменника", – повідомила Фіщук.

За словами екскурсовода Віталія Качкана, локаціями екскурсії стануть кафе та ресторани Івано-Франківська, де пригощатимуть стравами, які були пов'язані з життям Івана Франка та його родини.

"Іван Франко був дуже добрим кулінаром, а його невістка Ольга (жінка сина письменника Петра Франка – ред.) була відомою кулінаркою того часу. Дружина Івана Франка, Ольга, кожного свята готувала родинний пиріг. Це був м'ясний пиріг, дріжджовий, на якому з тіста викладали букви імені того, в кого було свято. Без такого пирога не обходилось жодне свято в родині письменника", – зауважив Качкан.

Він обіцяє, що під час екскурсії заплановані цікаві розповіді, частування і прогулянка містом.

Наступні тури про гастрономічні вподобання українських літераторів планують провести у Верховині. Там готують екскурсії про гастрономічні вподобання та цікаві факти з життя Лесі Українки, Параски Плитки-Горицвіт, Гната Хоткевича, Станіслава Вінценза, Петра Шекерика-Дониківа.

В Івано-Франківську екскурсія про гастрономічні вподобання Івана Франка відбудеться 26 вересня в межах сезону безкоштовних екскурсій. Із жовтня ця гастрономічна мандрівка діятиме постійно. Карту маршруту та гідів можна дізнатися у сімейній ресторації Мулярових, звідки розпочинатиметься екскурсія.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.