У Коростені знайшли кістки мамонта

У Коростені під час копання котловану для встановлення 50-метрового флагштоку до Дня Незалежності будівельники знайшли кістки, які могли належати мамонту

Про це повідомляє Суспільне.

 

Старший науковий співробітник інституту археології Національної академії наук Андрій Петраускас: "Вони ще в дуже гарному стані, не трухлі. Ми можемо сподіватися, що при розкопках, які будуть проводитися у жовтні, ми зможемо отримати якийсь кістковий матеріал у гарному стані. Також важливо те, що воно знаходиться на шаруваннях, які належать до льодовикового періоду".

Заступниця коростенського міського голови Наталія Чижевська говорить: "Почалися земляні роботи, в процесі яких побачили кістяк. Для усіх це було великою несподіванкою. Ніхто не міг повірити, що ці знахідки можуть належати до доби середнього палеоліту. А це означає, що цими археологічними знахідками мають опікуватися міжнародні науковці. Ми звернулися до інституту археології, вони приїхали і на своєму рівні визначили, що це кістки мамонта".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.