На Житомирщині оголосили 2022-й роком Івана Огієнка

У 2022 році відзначається 140-ліття від дня народження церквоного діяча Івана Огієнка

За відповідне рішення проголосували на сесії депутати Житомирської обласної ради, передає кореспондент Укрінформу.

 

"Оголосити 2022 рік у Житомирській області роком Івана Огієнка, українського науковця, політичного, громадського і церковного діяча, з нагоди 140-річчя з дня народження", - йдеться у рішенні.

Житомирській ОДА доручили розробити план заходів з відзначення в області року Івана Огієнка. Міським, селищним, сільським радам області рекомендують також розробити та провести відповідні заходи.

Іван Огієнко народився 2 січня 1882 року в Брусилові на Житомирщині. Він відомий як ініціатор створення Українського народного університету та Кам'янець-Подільського державного народного університету (зараз Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка – ред.), ректором якого він був. В уряді Директорії діяч перебував на посадах міністра освіти, міністра ісповідань, а потім – Головноуповноваженого уряду УНР.

Огієнко також добре відомий своїми підручниками з української мови, працями про українську історію, культуру, релігію. Окрім того, саме він ініціював звернення до Константинопольського Патріарха про надання Українській православній церкві автокефалії, що зібрало кілька тисяч підписів. Іван Огієнко також переклав Біблію на українську мову.

У Брусилові нині працює історичний музей імені Івана Огієнка.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.