Декомунізація триває: нарешті перейменують Голобородька

Двоє народних депутатів України ініціювали перейменування села Голобородька на Полтавщині. Андрій Клочко та Віталій Безгін пропонують повернути населеному пункту його початкову назву — Новоселівка

У пояснювальній записці нардепів до документа наголошується, що ініціативу перейменування села Голобородько погоджено Полтавською обласною та Пирятинськими міською та районними радами, щоб повернути населеному пункту його історичну назву й виконати вимоги декомунізаційного законодавства.

 

"Назва "Голобородька" однозначно підпадає під дію Закону України "Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

За інформацією Українського інституту національної пам'яті (УІНП) як центрального органу виконавчої влади, після окупації УНР більшовицькою Росією село Новоселівка неподалік Пирятина перейменували в "Голобородько" на честь Івана Голобородька — злочинця, що встановлював радянську комуністичну владу на території України, керівника червоного партизанського загону у 1918 році, секретаря комсомольської організації Пирятинського повіту", — прокоментував регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.