У Запоріжжі відкрили Меморіал хортицьких менонітів із 18 надгробків

"Меморіал Хортицьких менонітів" відкрили на острові Хортиця вчора, 24 червня.

Про це повідомляє Depo. Запоріжжя з посиланням на національний заповідник "Хортиця".

 

Стели із цвинтаря протестантів-менонітів ХІХ-ХХ ст., знищених в радянські часи, запоріжці знайшли в 2019 році. Всього виявили близько 300 поховальних плит та окремих фрагментів.

З того часу розпочався масштабний проєкт "Час збирати каміння". Мета такого проєкту – дослідити, реставрувати та музеєфікувати пам'ятники менонітів, виготовлених в період 1793 – 1918 рр.

Тепер створено "Меморіал Хортицьких менонітів", який складається з 18 пам'ятників. Відреставровані плити стали музейними експонатами. Їх оформили у вигляді лапідарію. Це символ вшанування людей, які зробили вагомий внесок в економічний та культурний розвиток Запоріжжя та Хортиці.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.