У Києві відкрили меморіальну дошку на честь Мирослава Скорика

У столиці 1 червня відкрили меморіальну дошку на честь видатного українського композитора Мирослава Скорика.

Як повідомляє пресслужба МКІП, захід відбувся у Національній музичній академії України ім. П. Чайковського.

 

"Рівно рік минув, як Мирослава Михайловича не стало. Його музика продовжує лунати всюди, а ім'я закарбовано у світову культуру. Музичні твори Скорика є надбанням, яким пишаєшся. І до прослуховування яких хочеться повертатися знову і знову. Просто до мурах", - сказав на церемонії міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

За його словами, українське композиторство завжди було сильним, стрімким і чуттєвим.

"Це надінтелектуальна праця, яка потребує підтримки. В тому числі за допомогою екосистеми, яка стала б рушієм для реалізації змін як всередині країни, так і на міжнародній арені. І те, що музична академія Чайковського увійшла до списку "Великої реставрації" та отримає фінансування у 350 млн грн у 2021 році – внесок для її розвитку", - зазначив Ткаченко.

Він додав, що МКІП разом з Державним агентством з питань мистецтв та мистецької освіти працює над тим, щоб була заснована державна премія у музичній сфері імені Мирослава Скорика. "Уряд вже схвалив відповідний законопроєкт. Очікуємо на прийняття законодавчих змін, аби заснувати її, та вже розробляємо положення і критерії", - повідомив міністр.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.