В. о. мера Харкова: пам’ятник маршалу Жукову «стояв і буде стояти»

Секретар Харківської міськради, виконувач обовʼязків мера міста Ігор Терехов заявив, що в місті буде стояти памʼятник радянському маршалу Георгію Жукову, а проспект продовжить носити його імʼя

 

Як повідомляє Бабель, про це він сказав напередодні під час заходів з нагоди 76-ї річниці перемоги над нацизмом, його цитати наводить пресслужба Харківської міськради.

"Ми зобовʼязані шанувати памʼять наших героїв. Наш обовʼязок — від покоління до покоління передавати всю правду про війну, правду про те, хто здобув цю нелегку перемогу. Я хочу, щоб всі харківʼяни знали, що в Харкові стояв, стоїть і буде стояти памʼятник Георгію Жукову, проспект продовжить носити імʼя великого маршала перемоги", — наголосив Терехов.

Імʼя маршала Жукова підпадає під декомунізацію — він один із керівників Комуністичної партії Радянського Союзу, також був членом президії ЦК КПРС і міністром оборони.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.