У Києві 10 травня відзначать 101-й рік визволення від більшовиків

У травні 1920 року українсько-польські війська витіснили з Києва Червону армію та провели парад на Хрещатику.

У Києві 10 травня відбудуться заходи, які присвячені 101-й річниці визволення Києва від більшовиків. Про це повідомляє Корреспондент.

 
Пам'ятник "Старшинам Армії УНР – уродженцям м. Києва"

"У рамках відзначень представники громадськості, Збройних сил України, Українського інституту національної пам'яті, Міністерства закордонних справ України, Державної служби етнополітики та свободи совісті, Польського інституту в Києві вшанують пам'ять українських і польських воїнів", - йдеться в повідомленні.

Відзначається, що спільна молитва, покладання квітів і військова сальва на честь українсько-польського союзу зброї відбудуться:


О 11:00 – біля пам'ятника "Старшинам Армії УНР – уродженцям м. Києва" (вул. Маршала Малиновського).

О 13:00 – на могилі воїнів Війська Польського на Байковому кладовищі (вул. Байкова, 6).


Також повідомляється, що на заходах нестимуть почесну варту військово-історичні реконструктори Армії УНР (ВІК "Повстанець") і Війська Польського ("Під знаком Орла").

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.