Поліція з'ясовує, як у міськраді Харкова з'явився макет ордена Леніна

На звернення громадських активістів поліція почала перевірку за фактом відновлення макета ордена Леніна у холі Харківської міської ради.

Про це повідомив у Фейсбуці лідер ГО "Світанок" Вадим Поздняков.

 

"У діях харківських чиновників є склад злочину за статтею 436-1 ККУ, і ми будемо домагатися відкриття кримінальної справи", - написав громадський активіст.

Згадана стаття (виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів) передбачає від 5 до 10 років ув'язнення.

Поздняков також виклав текст відповіді, яку йому надав з приводу його звернення на урядову гарячу лінію начальник слідчого управління ГУ Нацполіції в Харківській області Сергій Чиж:

"Наразі перевірка за викладеними вами доводами триває. За результатами розгляду буде прийнято рішення, про що вас буде повідомлено Харківським районним управлінням поліції №3 ГУНП в Харківській області в установленому законом порядку".

Як розповіли в ГО "Світанок", у лютому барельєф із зображенням Леніна громадські активісти зняли зі стіни. Але після приїзду поліції працівники мерії знову повісили макет ордена на стіну.

"Ми тримаємо руку на пульсі й не дамо спустити на гальмах відновлення комуністичної символіки у Харкові", - наголошують активісти.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.