У Любліні відкриють пам’ятник священномученику УГКЦ

У польському Любліні в четвер, 25 березня, відбудеться відкриття пам’ятника греко-католицькому священнику, пароху Майданека, отцю Омелянові Ковчу.

Про це повідомили у департаменті інформації УГКЦ.

 
Так виглядатиме майбутній пам'ятник
ФОТО: DZIENNIKWSCHODNI.PL

"Пам'ятник священномученику, пароху Майданека, отцю Омелянові Ковчу вирушив сьогодні до польського Любліна. 24 березня пам'ятник планується встановити, а вже наступного дня, 25 березня, відбудеться його відкриття", – йдеться в повідомленні.

Зауважується, що над втіленням пам'ятного знака видатному українському священнослужителю працювали скульптор Олександр Дяченко й архітекторка Марта Дяченко.

Як відзначають творці пам'ятника, ця скульптура – це узагальнена постать о. Омеляна Ковча, що поклав руки на великий куб. Священник наче зрісся із кубом, бажаючи його піднести над землею.

"Куб – надважка невблаганна форма, що, як доля та нестерпне терпіння, притискає, розчавлює людську волю і душу, але силою віри, силою духу цей тягар відривається від землі, даючи полегшення страждань і надію", – пояснюють вони.

В УГКЦ нагадали, що постанову про спорудження пам'ятника Омелянові Ковчу ухвалила міська влада Любліна у 2018 році, а 22 лютого 2019 року заклали перший камінь.

Омелян Ковч був українським греко-католицьким священником. У 2001 році визнаний блаженним священномучеником.

У часи Другої світової війни він рятував євреїв. 1943 року потрапив до концтабору Майданек; тут служив душпастирем для співв'язнів, сповідав їх, відправляв богослужіння.

Його називали "парохом Майданека". У листах своїм рідним просив, щоб не намагалися його звільнити. Помер у березні 1944 року, за декілька місяців до визволення концтабору.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.