Торік до реєстру пам’яток внесли понад п'ять тисяч об’єктів – Фоменко

У 2020 році державний реєстр нерухомих пам’яток поповнився на 5175 об’єктів.

Про це заступник міністра культури та інформаційної політики Світлана Фоменко сказала в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна".

 

"У 2020 державний реєстр нерухомих пам'яток поповнено на 5175 об'єктів. Я дуже добре пам'ятаю цю цифру, бо 175 – пам'ятки, розташовані на окупованих територіях Криму, ми їх внесли від міністерства, оскільки місцевого органу охорони не існує на сьогодні",- сказала Фоменко.

За її словами, найактивніше у плані надання пам'яткам охоронних статусів працювали Херсонська, Харківська, Полтавська, Сумська та Чернівецька області.

"Загалом до Реєстру на сьогодні внесено 1167 пам'яток культурної спадщини за категорією національного значення та 14676 за категорією місцевого значення", - додала заступник міністра.


Державний реєстр нерухомих пам'яток України – банк даних, сформованих за єдиними ознаками та принципами, що містить відомості про пам'ятки культурної спадщини.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.