АНОНС: У Києві відкриють виставку про рятівника культурних пам’яток Федора Ернста

9 листопада минає 130 років від дня народження Федора Ернста – мистецтвознавця, пам’яткоохоронця та музейного діяча. Національний музей історії України відкриває до цієї дати виставку «Рятував від небуття. Музейний простір і всесвіт особистості Федора Ернста».

Про це повідомляє Національний музей історії України.

 

Творче життя Федора Ернста припало на складний період української історії. Намагаючись захистити культурну спадщину, Федір Ернст брав участь у роботі Комісії з реставрації Софійського собору. Разом із Данилом Щербаківським науковець рятував від нищення церковні предмети, зокрема, виготовлені на Києво-Межигірській фаянсовій  фабриці. Ці пам'ятки можна побачити на виставці.

Керуючи художнім відділом Всеукраїнського історичного музею імені Тараса Шевченка (1923–1933), Федір Ернст суттєво поповнив його колекцію – зібрав понад 5 тис. картин. На виставці представлять частину з них, зокрема – роботи Тараса Шевченка і Георгія Нарбута, а також портрети українських гетьманів.

Федір Ернст відіграв велику роль у збереженні предметів із колекції відомого українського колекціонера Оскара Гансена. Унікальні речі із цього зібрання також стануть частиною експозиції.

Наприкінці 1920 х років науковець обґрунтував ідею заповідника "Київський акрополь", який мав об'єднати Софійський собор, Десятинну, Георгіївську та Андріївську церкви, Михайлівський монастир та зберегти від руйнування Хрещатик. Федора Ернста 23 жовтня 1933 року заарештували, а в 1942-му – розстріляли.

Проєкт, який розповідає про трагічну долю науковця та демонструє частину врятованої ним культурної спадщини, реалізований у партнерській співпраці з Національним музеєм Тараса Шевченка, Національним художнім музеєм України, Інститутом археології НАН України, Інститутом рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, ДАКО.


Кураторка виставки – наукова співробітниця Національного музею історії України Олена Кохан.

Виставка "Рятував від небуття. Музейний простір і всесвіт особистості Федора Ернста" буде відкрита в Національному музеї історії України на третьому поверсі у 23-й залі. Відвідувачі зможуть її оглянути за попереднім записом з 11 листопада за умови наявності Covid 19 – сертифікатів. Виставка триватиме до 09 березня 2022 р.


Час: урочисте відкриття 9 листопада, вівторок,  16.00


Місце: в Національному  музеї історії України (вул. Володимирська, 2).


Контакт: 0987633937 (Леонід).


ФОРМА ДЛЯ АКРЕДИТАЦІЇ ЗМІ.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.