Стартує реставрація Гостинного двору у Києві

Вартість робіт - понад 33 мільйони гривень

Як передає Укрінформ, про це написав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко в Телеграмі.

 

"Обрано виконавця протиаварійних робіт в Гостиному дворі. За переговорною процедурою Національний заповідник "Софія Київська", що є балансоутримувачем будівлі, визначив підрядником ТОВ "Інжинірингова компанія планета буд". Вже завтра, 31 грудня, роботи буде розпочато.

Їх загальна вартість складає 33 млн 203 881 тис. грн. Як на мене, старт протиаварійних робіт є найкращою передноворічною новиною для киян. Попереду два активних місяці, за які підрядник повинен забезпечити для пам'ятки належний стан для її подальшої реставрації. Але головне – ми розпочинаємо відновлення Гостиного двору. Не лише де-юре, а й де-факто", - написав Ткаченко.

Він нагадав, що серед протиаварійних та невідкладних консерваційних робіт: чистка цегли та металевих елементів, залізобетонних перекриттів; облаштування покриття парапету, перил; розчищення внутрішнього подвір'я від будівельного сміття; накриття армованою плівкою від потрапляння вологи стін, перекриттів в місцях демонтованих конструкцій та інші.

Ткаченко зазначив, що наразі було створено лендінг, присвячений Гостиному двору, який допоможе слідкувати за новинами. "До речі, вже цього тижня відбулось перша установча зустріч робочої групи при МКІП, яка опікуватиметься питанням відновлення Гостиного двору", - додав міністр.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.