Рада підтримала законопроєкт про Національне військове меморіальне кладовище

Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №4225 «Про внесення змін до деяких законів України щодо Національного військового меморіального кладовища», необхідний для його будівництва.

Як передає кореспондент Укрінформу, за відповідне рішення проголосували 304 народних депутати.

 

Законопроєктом пропонується визначити, що "Національне військове меморіальне кладовище – архітектурно-художній комплекс, розміщений на спеціально відведеній земельній ділянці на території Київської області, призначений для організації почесних поховань та перепоховань борців за незалежність України у ХХ столітті, військовослужбовців, які померли (загинули) під час виконання бойових завдань, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни та осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною".

Замовником будівництва кладовища, згідно з законопроєктом, буде Міністерство у справах ветеранів України. Будівництво кладовища, утримання його в належному стані та охорона, а також витрати на поховання померлих на території кладовища здійснюватимуться за рахунок коштів державного бюджету.

Проєкт також передбачає, що уряд має визначити порядок організації поховань та перепоховань на території Національного військового меморіального кладовища та затвердити зразки намогильних споруд та меморіальних табличок.

Законопроєктом передбачається, що не можуть бути поховані на Національному військовому меморіальному кладовищі особи, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посади секретаря районного комітету і вище), особи, які обіймали керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, органах влади та управління областей, міст республіканського підпорядкування, працівники радянських органів державної безпеки всіх рівнів.

Створення Національного військового меморіального кладовища було передбачено постановою Верховної Ради від 2011 року.

24 вересня 2020 року Кабінет Міністрів затвердив законопроєкт щодо будівництва в Україні Національного військового меморіального кладовища.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.