АНОНС: Дискусія "Деколонізація свідомості. Як розповідати молоді про історію південної та східної України"

Історія південної та східної України дотепер залишається в полоні російських імперських та радянських міфів і стереотипів. Нашому суспільству потрібен відкритий діалог щодо минулого та подолання історичних міфів, котрі маніпулюють та спотворюють історію українських регіонів.

Тож як нам долати ці міфи імперської пропаганди і як розповідати про минуле України суспільству та дітям зокрема? До такого обговорення Український інститут національної пам'яті запросив істориків, краєзнавців та вчителів.

 

Учасники круглого столу обговорять такі питання:

- що не так із "новоросією";

- що залишається незнаним в історії південної та східної України;

- як долати міфи російської історичної пропаганди;

- що недоказане в шкільних підручниках про історію південної та східної України;

- коли і як засновувались міста півдня та сходу України?

У межах заходу буде презентовано анімаційний відеоролик Українського інституту національної пам'яті "Степова Україна" із серії "Південь без міфів".


Співорганізатори: Український інститут національної пам'яті, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАН України


До участі у круглому столі запрошені:

Олена Бачинська, д.і.н., професор Одеського національного університету імені І. І. Мечникова;

Петро Бойко, к.і.н., науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАН України;

Віктор Брехуненко, д.і.н., завідувач відділу Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАН України;

Олена Бурлака, вчитель історії Городищенського економічного ліцею Черкаської області, заслужений вчитель України;

Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті;

Ігор Кочергін, д.і.н., начальник Південно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті (модератор);

Володимир Маслійчук, д.і.н., доцент Національного університету "Києво-Могилянська академія", редактор сайту Historians.in.ua;

Світлана Потапенко, к.і.н., старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАН України;

Олег Репан, к.і.н, директор Музею історії Дніпра, доцент Дніпровського національного університету ім. О. Гончара;

Марія Тахтаулова, к.і.н., начальник Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті;

Артем Филипенко, завідувач відділу досліджень Південного регіону Національного інституту стратегічних досліджень;

Борис Черкас, д.і.н., провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України.


Час: 2 березня, вівторок, 18.00


Місце: Круглий стіл відбудеться онлайн. Транслюватиметься подія на сторінці УІНП у Фейсбуці: https://www.facebook.com/uinp.gov.ua

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.