Спецпроект

АНОНС: Брифінг "Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор між суспільством, державою та науковою етикою"

Навколо Національного Музею Голодомору-геноциду розгортається серйозний скандал щодо обчислення кількості жертв Голодомору. Він вийшов далеко за межі наукової спільноти – від імені Музею поширюється інформація, яка не підкріплена верифікованими аргументами та навіть містить відверто неправдиві дані.

Організаторами брифінгу є "Likбез. Історичний Фронт".

 

"Мета нашого брифінгу – пояснити, що насправді відбувається. Ми озвучимо факти свідомої фальсифікації про трагічну подію української історії за участі установи, яка найпринциповіше повинна відстоювати та берегти історичну правду. Піднімемо питання цінності репутації в науковій спільноті та дотримання наукової етики.

Наголошуємо, що це не публічна дискусія і не зведення особистих рахунків. Суперечки через конкретні цифри та обговорення наукових методик – справа академічного середовища. Це – позиція української наукової спільноти та громадських діячів, що обурені спробами спекуляції на національній трагедії, фальсифікаціями та безпідставними звинуваченнями.

За умов інформаційної війни, коли противниками України заперечується сам факт геноциду українського народу, ми не можемо толерувати подібні речі. Адже вони розхитують основи національної безпеки України" - йдеться у повідомленні.


Модератор: Кирило Галушко, кандидат історичних наук, Інститут історії України НАН України, координатор громадського просвітницького проекту "LIKБЕЗ. Історичний фронт".


СПІКЕРИ:

Євген Захаров, голова Правління Української Гельсінської спілки з прав людини, співголова Харківської правозахисної групи (зум);

Юрій Макаров, журналіст, історик, громадський діяч, голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка;

Оксана Юркова, кандидатка історичних наук, Інститут історії України НАН України

Дарія Маттінглі, історикиня, викладачка радянської історії в Кембриджському Університеті (зум)

Віталій Нахманович, історик, етнополітолог, Музей історії міста Києва


Час: 23 грудня, четвер, 12.00


Місце: Український кризовий медіа-центр


Онлайн-трансляція події за посиланням.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.