АНОНС: Дискусія «Лідерство в буремні часи»

Немає універсальних законів лідерства, як і немає єдиного магічного ключа, здатного відімкнути. Проте аналіз лідерства в певному історичному контексті дозволяє побачити деякі спільні риси і пролити світло на його природу. Саме це зробила авторка книжки «Лідерство у буремні часи» Доріс Кернс Ґудвін.

Про це повідомляють організатори у Фейсбук.

 

У книжці є 4 кейси трансформаційного та етичного лідерства, що є актуальними з точки зору викликів, з якими стикається глобальний світ та Україна сьогодні.

Лауреатка Пулітцерівської премії, американська історикиня Доріс Кірнс Гудвін аналізує лідерські рішення, які дозволили президенту Аврааму Лінкольну — завершити громадянську війну, Теодору Рузвельту — встановити більш справедливу соціально-економічну систему та подолати олігархізацію американського суспільства, Франкліну Рузвельту — вирішити проблему економічної депресії, а Ліндону Джонсону — забезпечити прийняття законів про громадянські права.

Ці чотири кейси розкривають секрети політичного лідерства, що можуть бути використані лідерами України для розв'язання проблем, що стоять перед Україною. Саме про це подискутуємо в суботу в межах Книжкового Арсеналу.


Учасники дискусії:

Валерій Чалий — український політик, дипломат, громадський і державний діяч. Надзвичайний і Повноважний Посол України. Заступник Глави Адміністрації Президента України.

Ганна Гопко — українська громадська діячка і журналістка, народний депутат України VIII скликання. Голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах.

Катерина Смаглій — директорка Інституту Кеннана в Україні, доктор філософії (історія), магістр Центральноєвропейського університету (Будапешт).

Микола Дорожко — доктор історичних наук, викладач КІМВ.


Час: 26 червня, субота, 18:00


Місце: Бізнес-сцена Книжкового арсеналу, вул. Лаврська, 12, м. Київ

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.