Укрпошта не випускатиме марки про армію 23 лютого

“Укрпошта” переносить дату введення в обіг поштових марок “Збройні сили України. Сухопутні війська” з 23 лютого на 14 березня

Про це йдеться у повідомленні Укрпошти.

Укрпошта планувала ввести в обіг марки "Збройні сили України. Сухопутні війська" 23 лютого 2021 року.

Як стверджується у повідомленні, цю дату обрали як інфопривід для привернення уваги до марок, і як ознаку того, що ця сторінка історії давно в минулому і нам у сучасній Україні є, що протиставити агресору. Жодним чином не з метою вшанувати день радянської армії, а навпаки - української. Однак така ініціатива була сприйнята українцями неоднозначно.

"Ми усвідомлюємо чутливість теми і дослухаємося до думки людей, тому приймаємо позицію Генерального Штабу ЗСУ перенести дату спецпогашення поштових марок "Збройні Сили України. Сухопутні війська" на 14 березня - День українського добровольця"  -йдеться у повідомленні.

 
Далі стверджується, що Укрпошта завжди підтримує українську армію і тільки за часи російської окупації випустила більше 20 художніх марок патріотичної тематики, серед яких "Слава Україні!" (яка отримала 1-у премію на міжнародній виставці в Мадриді), "Передова", "Вони вистояли! Не витримав бетон!" та багато інших, які уже зібрали безліч прихильників в Україні і світі, поширюючи ідею сильної і незалежної України.
Завтра Укрпошта випускає марку "Орден Героїв Небесної Сотні" і ми сподіваємось, що дійсні патріоти України приділять таку ж увагу цьому випуску, як і випуску, присвяченому Збройним силам України.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.