В Іспанії випустили марку, присвячену всесвітньо відомому українському художнику Івану Марчуку

Поштову марку на честь українського живописця, учасника рейтингу 100 геніїв сучасності від британської газети The Daily Telegraph Івана Марчука видали в Іспанії.

Про це повідомляє посольство України в Іспанії в Фейсбуці.

 

Як зазначається, марку видано з нагоди першої виставки митця в Іспанії, яка відкрилася в листопаді цього року й триватиме по січень 2021 року.

На виставці, яка проходить у мадридському Музеї авангардного мистецтва La Neomudéjar, представлена найбільша за кількістю робіт експозиція Маестро за кордоном.

Персональна виставка всесвітньо відомого українського художника Івана Марчука урочисто відкрилася 5 листопада за участі представників міської влади, культурних кіл, ЗМІ Іспанії, української громади Мадридського регіону та посольства України.

В рамках експозиції представлено 184 картини художника.

"Ця виставка єднає життєву траєкторію генія. Його творчість містить в собі вимоги до техніки, яка точно поєднує авангардні традиції 20 століття з абстракцією, що базується на його створенні аж до 21 століття", - йдеться в дописі на Фейсбук-сторінці музею La Neomudéjar.

Марчук має намір продовжити їх демонстрацію в інших містах Іспанії та країн Європи з метою ознайомлення зарубіжних шанувальників живопису з найкращими зразками сучасного українського образотворчого мистецтва.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.