В Україні випустили художній конверт до 100-річчя від дня народження Амет-Хана Султана

«Укрпошта» випустила художній конверт до 100-річчя від дня народження двічі Героя Радянського союзу Амет-Хана Султана

Про це повідомляє Армія.Infom.

Погашення спеціальним штемпелем "Амет-Хан Султан, 1920-1971" відбудеться 28 жовтня у Києві на Головпоштамті.

На конверті, що має вийти тиражем у 500 тис. примірників зображено портрет Амет-Хана Султана, а також епізод з художнього фільму "Хайтарма".

Розробкою дизайну конверту займалася продакшн-студія телеканалу ATR.

 

Довідково:

Амет-Хан Султан народився 25 жовтня 1920 року у Криму, в Алупці. У період Другої світової війни він здійснив понад 600 бойових вильотів, у яких особисто збив 30 літаків супротивника і 19 — у складі груп. Тільки в кримському небі він збив шість бойових ворожих літаків. Після війни він брав безпосередню участь у підготовці до польотів у космос перших космонавтів — Юрія Гагаріна, Германа Титова, Павла Поповича та інших.

Амет-Хан Султан не отримав звання Героя втретє, тому що з гордістю називав себе кримським татарином. Він важко переживав трагедію свого народу і намагався, як міг, допомагати співвітчизникам. У 1956 році він поставив свій підпис під листом з проханням реабілітувати кримських татар.

Після відходу з військової авіації він продовжив літати. Став єдиним радянським льотчиком, який випробував понад 50 типів літальних апаратів. За час льотно-випробувальної роботи особистий наліт Амет-Хана Султана склав понад 4 тис. годин.

Амет-Хан Султан трагічно загинув 1 лютого 1971 р. при здійсненні чергового випробувального польоту.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.