У Запоріжжі відкрили пам’ятники Іоанну Павлу II та меру минулого сторіччя

У суботу, 6 лютого, в Запоріжжі відкрили відразу два пам’ятники: Папі Іоанну Павлу II та міському голові початку минулого сторіччя Феліксу Мовчановському.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

Пам'ятник меру встановили в центрі міста у сквері Пушкіна. Фелікс Мовчановський керував Олександрівськом (колишня назва Запоріжжя) у 1901-1911-му та 1916-1917 роках.

"Це дуже символічно. Ще за життя Мовчановського хотіли зробити почесним жителем нашого міста. Але він відмовився. Тоді в місті з'явилася вулиця Мовчановського. Світла пам'ять про нього жила в його справах. Ми хотіли підказати нашим батькам міста, якими справами можна прославитися на століття", - розповів на церемонії історик Валерій Стойчев.

Цього ж таки дня в Санктуарії Бога Отця Милосердного з'явився пам'ятник на честь одного з предстоятелів Римсько-католицької церкви – Іоанна Павла II.

"Відкриття цих двох пам'ятників – це спільна справа меценатів: і українців, і поляків", - зазначила голова товариства польської культури імені Іоанна Павла II Анна Макушинська.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.