Спецпроект

МЗС Німеччини виділяє жертвам Голокосту та їх нащадкам ще 700 тисяч євро

У 2021 році Федеральне міністерство закордонних справ Німеччини профінансує організацію допомоги людям, які пережили Голокост, і їх родинам (AMCHA) на суму 700 тисяч євро.

Про це, як передає кореспондент Укрінформу, повідомив 26 січня міністр Гайко Маас.

 

Головним напрямком спрямування грошей є "психосоціальна допомога наступному поколінню та дослідження щодо передачі травми від одного покоління наступному".

"Навіть після закінчення Другої світової війни багато тих, хто вижив, так ніколи і не можуть позбавитись жахливих згадок Голокосту. Багато з них страждають від травм та інших емоційних стресів до старості. Дитинство багатьох нащадків тих, хто пережив Голокост, також було постійно пов'язане з почуттям провини та страху", - сказав Маас.

За деякими даними, через травматичний досвід батьків близько 15% наступного покоління страждають на психічні захворювання, в Ізраїлі таких осіб близько 15 тисяч.

Тим важливіше, за словами міністра, що ці люди отримують професійну підтримку. Цього року МЗС уперше профінансує надання психосоціальної допомоги для другого та третього покоління жертв Голокосту та дослідження травматизму, уточнив Маас. "Ми знаємо: відповідальність Німеччини за Голокост, найстрашніший злочин людства, не закінчується", підкреслив він.


AMCHA (на івриті - "один з нас") – це найбільша установа для допомоги постраждалим та їх сім'ям в Ізраїлі та одна з найбільших установ у цій галузі у всьому світі. Тільки в Ізраїлі організація щороку підтримує понад 18 тисяч людей у різний спосіб.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.