У Львові зникла інформаційна табличка про діяча ЗУНР

У Львові зникла інформаційна таблиця з будинку Степана Федака, одного з лідерів ЗУНР, відомого мецената.

Про цей акт вандалізму повідомив громадський і політичний діяч, голова Організації українських націоналістів Богдан Червак у Facebook, передає "Еспресо.Захід".

 
Фото: богдан червак

"Наруга над пам'яттю С. Федака відбулася на передодні 160-ї річниці його народження, яке відзначається 9 січня ц.р. Таблицю встановили у 2017 р, але при цьому, дозволивши встановлення інформаційної таблиці, Львівський міськвиконком за підписом А.Садового заборонив встановлення меморіальної таблиці Степану Федаку авторства скульптора Василя Гоголя та архітектора Юрія Диби. 27.10.2017 р. Львівський міськвиконком своїм рішенням № 981 постановив:

"Вважати розпорядження Львівського міського голови від 03.11.2010 № 542 "Про встановлення меморіальної таблиці Степанові Федаку" таким, що втратило чинність".

Це дивне рішення, прийняте без відома Організаторів встановлення меморіальної дошки С. Федаку, зумовлене, очевидно, намаганням применшити роль одного з державних секретарів ЗУНР, близького соратника Митрополита Андрея Шептицького", – написав Богдан Червак.

У коментарях до допису заступник міського голови Львова з питань розвитку Андрій Москаленко повідомив, що міська рада до цього вандалізму не причетна.

"На скільки бачу з фото, таблицю не демонтували. Її або зняли (вкрали) або розбили (залишились частини опор на яких вона висіла). Таблицю буде обов'язково повернуто. Вже тим займаюсь.

Також на скільки пам'ятаю, що було кілька різних ініціативних груп – кожен мав різні пропозиції щодо таблиці. В найближчі кілька днів зустрінемось з усіма, щоб оперативно відновити", – написав Андрій Москаленко.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.