Уряд дозволив витрачати державні кошти на ювілеї Лесі Українки, Василя Стефаника та Григорія Сковороди

Інші пам’ятні дати – за рахунок грантів, благодійних внесків, міжнародної допомоги та власних коштів закладів культури

Про це у вівторок, 5 січня, у фейсбуці повідомив представник уряду у Верховній Раді Василь Мокан.

На позачерговому засіданні Кабміну було ухвалено Постанову "Про внесення зміни до пункту 16 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року №710".

Відповідно до повідомлення Мокана на ювілеї можна використовувати кошти, отримані як "гранти, міжнародна технічна допомога, благодійні внески, власні доходи національних закладів культури для проведення заходів з відзначення пам'ятних та історичних дат".

Він зазначив, що також передбачається виділення державного фінансування для таких заходів:

  • відзначення 150-річчя з дня народження Лесі Українки (в лютому 2021-го);
  • 150-річчя з дня народження Василя Стефаника (в травні 2021-го);
  • 300-річчя із дня народження Григорія Сковороди (в грудні 2022-го).
     

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.