Державна архівна служба України отримала нове приміщення

Вперше за часів незалежності України Державній архівній службі України для розміщення архівних установ сфери управління Укрдержархіву надано приміщення, розташоване за адресою м. Київ, вулиця Лук’янівська, 77, загальною площею близько 1300 кв. м.

Про це йдеться у повідомленні ДАСУ.

 

Нове приміщення має великі аудиторії, зали для проведення круглих столів та конференцій, що сподіваємось, сприятиме активізації науково-дослідної та освітньої роботи УНДІАСД, розширенню зв'язків інституту з українськими та іноземними науковими установами та громадськими організаціями, що співпрацюють в архівній сфері або зацікавлені у розвитку співпраці в цьому напрямку.

У перспективі, після необхідного переоснащення, до цієї просторої будівлі планується перемістити також один з дев'яти центральних державних архівів України.

Зазначене приміщення передано зі сфери управління Національного агентства України з питань державної служби з балансу Української школи урядування до сфери управління Державної архівної служби України на баланс Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства. Відповідно до спільного наказу Укрдержархіву та НАДС України передача державного майна відбудеться у місячний строк.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.