АНОНС: у музей передадуть бойовий автомобіль з позивним Бронежаба

У Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбудеться передача бойового автомобіля марки УАЗ-3303 (позивний – Бронежаба) Луганського прикордонного загону ДПСУ імені Героя України Євгена Пікуса

21 грудня о 12 годині Бронежабу урочисто передадуть до музею.

До початку бойових дій на Сході України машина перебувала в Луганському прикордонному загоні. Після загострення ситуації в обласному центрі та штурму управління загону в червні 2014 р. нею вивозили майно.
Це одна із двох автівок, що їх у липні 2014 р. працівники Миколаївського тепловозоремонтного заводу модернізували власним коштом, перетворивши на броньовики для прикордонників. На прохання захисників майстри виконали в найкоротші терміни складну роботу, замінили недієві вузли й агрегати, встановили бронезахист, який витримував постріли з автомата й кулемета, обладнали місце стрільця в кузові.
Такі невеликі, легкі, маневрені, а головне, захищені машини були необхідні прикордонникам. Тоді Українська армія дуже потребувала волонтерської допомоги, а держава Україна – максимально потужного захисту. Адже ворог інтенсивно наступав, тривала активна фаза оборонних боїв.
Від серпня 2014 р. машина виконувала бойові завдання на позиціях прикордонників поблизу с. Юганівка Луганської області. Бронежаба служила для патрулювання, передислокацій, постачання, евакуації поранених. Була захищеною вогневою позицією в обороні.

Унаслідок масованого обстрілу російсько-окупаційних військ – зазнала помітних ушкоджень. Після ремонту – знову на фронті. Рік УАЗ провів у зоні АТО, залишаючись єдиною броньованою одиницею підрозділу. Коли мініброньовик вичерпав свої потужності, вдячні захисники вирішили: нехай він стане музейним експонатом.

Цей "очевидець" подій займе своє місце серед інших – уже представлених на експозиційному майданчику Меморіалу. Залізні "побратими" виразно демонструють те, що відбувалося з українськими захисниками на фронті, де плавився метал.

 

На врочистому заході будуть присутні:
- представники Прикордонної служби України
Сергій Сердюк, заступник голови Державної прикордонної служби
Федір Чикін, офіцер, який улітку 2014 р. виконував завдання в зоні проведення антитерористичної операції на Луганщині
- представники Миколаївського тепловозоремонтного заводу
- Іван Ковальчук, генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні

м. Київ, вул. Лаврська, 24
Вхід на територію Меморіалу

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.