На місці Монумента слави у Львові облаштують музей українського воїна

Львівська міська рада оголосила всеукраїнський конкурс на облаштування меморіалу українським воїнам на місці Монумента слави у Львові. Елементи монумента мають демонтувати упродовж трьох місяців.

Таке рішення прийняв виконавчий комітет Львівської міської ради під час засідання 18 грудня, повідомляє zaxid.net.

 

Згідно з рішенням виконкому, міська рада оголосила архітектурний конкурс на найкращий проект облаштування території Монумента слави для створення меморіалу для пошанування українського воїна. У рішенні також йдеться про створення робочої групи, яка має напрацювати кроки для облаштування нового меморіалу на цій території.

Галицька районна адміністрація має обстежити та демонтувати елементи Монумента слави до 28 лютого 2021 року.


Нагадуємо, що у березні 2019 року у Львові знесли один з елементів Монументу слави – 30-метрову стелу. Барельєфи зі стели зберігають у Львівському музеї "Територія терору".

Меморіал "Монумент бойової слави Радянських Збройних Сил" відкрили у 1970 році. Ансамбль меморіалу складався з 30-метрової стели, бетонної композиції з фігурами воїнів та алегоричних фігур радянського воїна і "Батьківщини-матері".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.