На Полтавщині демонтували пам’ятник Фрунзе

Декомунізаційне законодавство було виконане після звернення регіонального представника УІНП в Полтавській області Олега Пустовгара на Урядовий контактний центр Кабінету міністрів (гаряча урядова лінія).

Про це "Історичній правді" повідомили у Полтавському офісі Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті (УІНП).

 

"Вдячний новообраному голові Диканської ОТГ Сергію Давиденку, який оперативно відрегував на наше звернення. Місцева влада нарешті виконала підпункт "д" пункт 4 частини першої статті 1 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

Міхаїл Фрунзе — військовий комісар, уповноважений Реввійськради в Україні і командувач більшовицькими збройними силами України і Криму, один з основних воєначальників окупаційної Червоної армії під час війни більшовицької ленінської Росії проти УНР. Належав до Політичного бюро ЦК КП(б)У. Керував боротьбою проти українських повстанців.

Відповідно до Закону до символіки комуністичного тоталітарного режиму віднесено пам'ятники, присвячені подіям, пов'язаним з діяльністю комуністичної партії, із встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті", — прокоментував подію Олег Пустовгар.

У Інституті нацпам'яті нагадали, що у 2016 році у межах декомунізаційних процесів розпорядженням облдержадміністрації вулицю Фрунзе — одну із найдовших центральних вулиць Полтави перейменовано на Європейську. Ця назва символізує європейський вектор розвитку України.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.